Чому договір з перевізником потребує аудиту
Сценарій типовий до болю. Домовилися про тариф, потиснули руки, вважаємо, що витрати під контролем. А далі в кожному рейсі з'являються «додаткові нарахування»: простій, понаднормові, змінений маршрут, особливі умови завантаження. У сумі ці доплати спокійно набирають 15–25% від базового тарифу.
Договір, до якого не повертаються роками, накопичує системні проблеми мовчки. Аудит — це момент, коли їх нарешті дістають на світло.
Чи є в договорі за що питати
Перше питання аудиту: чи зафіксовані в договорі конкретні параметри сервісу? Типові прогалини:
- Терміни доставки описані розмито — «протягом 2–3 днів» замість конкретної дати й часового вікна.
- Немає показника OTIF або він не визначений кількісно.
- Немає механізму фіксації факту доставки — підпис клієнта, фото, електронне підтвердження.
Без чіткого SLA ви не доведете, що перевізник не виконав зобов'язання. А отже — не застосуєте жодної санкції. Договір без вимірних параметрів сервісу — це договір, який завжди на боці перевізника.
Найгустіше джерело переплат — доплати і штрафи
Сюди варто дивитися найпильніше. Що перевіряти:
- Простій. Яка норма безоплатного очікування, скільки коштує кожна додаткова година і чи є порядок фіксації — хто підписує акт і в який строк.
- Додаткові відстані. Що взагалі вважається зміною маршруту і як рахується доплата.
- Понаднормові — умови нарахування за роботу у вихідні чи нічний час.
- Штрафи на клієнта — за скасування рейсу, неготовність вантажу, зміну адреси в останній момент. Так, вони теж бувають.
Верифікація нарахувань, якої майже ніде немає
Ось де ховається найбільший важіль. У більшості договорів просто немає порядку перевірки й оскарження додаткових нарахувань. Немає процедури — перевізник виставляє рахунок, ви платите. Крапка. А договір мав би закривати ось що:
- Якими документами підтверджується кожен вид доплати.
- Строк надання цих документів перевізником.
- Порядок і строк оскарження сумнівних нарахувань.
- Що відбувається, якщо документи не надані вчасно.
Коли перевізників кілька — потрібен рейтинг
Якщо перевізників кілька, без системи оцінки ви не відповісте на просте питання: хто з них найефективніший і кому давати більше обсягів? Базовий рейтинг тримається на кількох параметрах із різною вагою — OTIF (найвагоміший), вартість, якість документів, рівень інцидентів. Перевізники, що стабільно нижче порога, — кандидати на ротацію або перегляд умов.
Коли виходити на тендер
Аудит часто показує, що поточні тарифи вищі за ринок на 10–20%. Так буває, коли договір укладено давно й ніхто не ініціював перегляд. Кілька робочих правил:
- Проводьте тендер раз на 1–2 роки, навіть якщо поточним перевізником задоволені — це тримає тариф на ринковому рівні.
- Порівнюйте не голий тариф, а TCO — повну вартість володіння з типовими доплатами.
- Не обирайте за ціною. Оцінюйте SLA, репутацію і здатність витягнути ваш обсяг.
- Лишайте 10–15% обсягу резервному перевізнику — це страховка від монополії й форс-мажорів.